ПО́ТА́Ш, о́та́шу, ч. Калієва сіль вугільної кислоти — біла порошкоподібна речовина, що має властивості лугу; застосовується як добриво, а також у миловарінні, виробництві скла тощо. З попелу від спалювання стебел соняшника виробляють поташ (Ол. та ефір. культ., 1956, 17); В лісах литовського гетьмана тисячі селян випалювали поташ (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 417).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 398.