ПОТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поте́рпти, поте́рпнути. Мадам Шило та ігуменша улесливо осміхались до нього покривленими, потерплими з переляку губами (Гончар, Таврія, 1952, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 405.