ПОТОРКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех. Торкнути кілька разів; торкати якийсь час. Старого козака повстрічає [зустріне Коновченко], Гордим словом зневажає, Молодого повстрічає,.. Стременем о грудь поторкає… (Укр.. думи.., 1955, 28); Жінка.. поторкала свою валізку, посовалась на канапі, як курка в піску, зручніш умощуючись (Досв., Вибр., 1959, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 418.