ПОТРАПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПОТРА́ПИТИСЯ, иться; мн. потра́пляться; док., розм., рідко. Те саме, що трапля́тися. — Прокинулась, знаєш, і наша Василівка.. Перебудовується. На залізного коня пересідає. А воно незвично. Та й пеньки ще гнилуваті потрапляються, заважають (Коцюба, Нові береги, 1959, 350); Доставай, що в руку потрапиться (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 422.