ПОТРІ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. потрі́пувати. Добре знала [Катря], що означає оце потріпування чубом. Павло так завжди стріпував, коли йому було радісно і дуже приємно (Кучер, Прощай.., 1957, 432).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 426.