ПОХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Схопити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, по одному. Ні на одній вулиці не зострінеш ні одного чоловіка, неначе.. усі люди у усім містечкові повмирали, або.. кримські татари похапали (Кв.-Осн., II, 1956, 173); Похапавши кожна сотня корогви, і собі рушили на поклон Брюховецькому (П. Куліш, Вибр., 1969, 170); — Діти! — мама патетично сплеснула руками і, похапавши дітей, зігнула кожного навколішки (Смолич, II, 1958, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 443.