ПО́ХВАТОМ, присл., розм. Поспішно, квапливо. Вона похватом намагалась перевести розмову на іншу тему (Коп., Вибр., 1948, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 445.