ПОХМА́РИТИСЯ, иться, док.
1. Затягтися хмарами. Небо похмарилось; // безос. Вияснилось було, потім знову похмарилось (Сл. Гр.).
2. перен. Стати насупленим, похмурим. Материне обличчя похмарилось.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 451.