ПОХРЕСТИ́ТИСЯ, ещу́ся, е́стишся, док.
1. Охреститися (у 1 знач.) (про всіх або багатьох). — А як хрестився князь і бояри,.. то й кияни похрестилися (Загреб., Диво, 1968, 112).
2. розм. Перехреститися, зробити знак хреста перед собою (кілька разів).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 458.