ПОХІ́ДНЯ́, і́дні́, ж., діал.
1. Перекидний місток. Матроси дві вірьовки Метнули на причал, і вже по похідні На берег товпляться веселі пасажири (Вирган, В розп. літа, 1959, 181).
2. Смолоскип. Гостомисл, два отроки з похіднями. [Гостомисл (до одного хлопця):] Віддай йому ось другу похідню! (Фр., IX, 1952, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 450.