ПОЧА́СТУ, присл., рідко. Часто, нерідко. — Але ж почасту, — мені ти відкажеш, — трапляється в горах, Що від тертя.. двох верховіттів зелених.. Полум’я зірветься раптом і віття, і стовбур поймає (Зеров, Вибр., 1966, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 464.