ПОЧЕРСТВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. почерствля́ть; док., перех. Зробити черствими, нечулими багатьох або багато чого-небудь. Павлови були бездітні, хоч відсутність дітей не почерствила їхніх душ (Ю. Янов., Мир, 1956, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 468.