ПОЧМАНІ́ТИ, і́ємо, і́єте, док., розм. Очманіти (про всіх або багатьох). У дядька Барана очі лізуть рогом: — Молодих коней на м’ясо? Та вони що, почманіли? (Збан., Сеспель, 1961, 357).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 472.