ПОЧОРНІ́ШАТИ, ає, док. Стати, зробитися чорнішим. Коли на полях заголубіли тіні й почорнішали дороги, Дмитро повертався в село (Стельмах, II, 1962, 338); На обрію показався дим. Він ішов далекою хмарою, почорнішав, підвівся й загув густо до станції (Ю. Янов., І, 1958, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 474.