ПОЧУ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. почу́хувати і звуки, утворювані цією дією. Різноголосе хропіння, почухування, лайка й сонне бурмотіння виповнювали темряву (Тулуб, В степу.., 1964, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 478.