ПО́ЧІПКИ, присл., рідко. Те саме, що навпо́чіпки. Заклинателі витягли з кошиків три кобри, сіли коло них почіпки й почали грати на сопілках (Минко, Намасте.., 1957, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 472.