ПОШАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошанува́ти. І пошановані в нас, мовби власного роду початок, Мати Венера і Марс — римської слави батьки (Зеров, Вибр., 1966, 373).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 479.