ПОШАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Дрібно порізати (капусту, зелену масу на силос і т. ін.); // перен. Порубати шаблями. Хай лиш вороги посміють зачепити — ми їх добре пошануєм, пошаткуєм! (Тич., І, 1957, 215).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 480.