ПОШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошко́дити 1. За перегородкою хтось.. схвильовано розповідав, що вже кінчають лагодити пошкоджену колію, незабаром рушать (Гончар, II, 1959, 171); Брун бігав по світлиці, сіпалося і заплющувалося пошкоджене в бою ліве око (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 441); Гілки або дерева, пошкоджені козами, зайцями, комахами тощо, починають цвісти значно раніше, ніж здорові, і квітують сильніше останніх (Наука.., 9, 1961, 43); // пошко́джено, безос. присудк. сл. Було пошкоджено телеграфну лінію.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 484.