ПОШКРЯ́БАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Шкрябатися якийсь час. Харитон.. пошкрябався в голову, надяг свитку й.. вийшов з хати (Коцюб., І, 1955, 440); // Подряпатися. — Та я й сам не знаю, де пошкрябався, — махнув рукою Максим (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 187).
2. Полізти, чіпляючись за що-небудь. Зручно й швидко пошкрябався [Альоша] з припічка на припічок (Мик., Повісті.., 1956, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 486.