Що oзначає слово - "поштар"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПОШТА́Р, я́, ч.

1. Особа (здебільшого службовець пошти), яка розносить кореспонденцію адресатам. Черниш саме готував своїх новаків, коли батальйонний поштар Олег Чубарик приніс йому листа (Гончар, III, 1959, 342); Приніс поштар до нас листа (Мур., Піонер. слово, 1951, 83).

2. заст. Службовець, який супроводжує пошту. І день, і ніч поштар не спить, Боїться сумку загубить; Бо зна, що бережно листи До міста треба довезти (Щог., Поезії, 1958, 179).

3. розм. Те саме, що Пошто́вий го́луб (див. пошто́вий). Найважливіша особливість поштарів — здатність швидко повертатися додому, куди б їх не завезли (Знання.., 8, 1970, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 488.