ПОЩАСЛИ́ВИТИ, ить, док., безос., кому, рідко. Те саме, що пощасти́ти. На другий день не пощасливило: машина переломила косу об здоровенний дрюк (Мирний, IV, 1955, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 492.