ПОЇДА́ТИСЯ, а́ється, недок. Пас. до поїда́ти 1, 2. Цілим морем лились найсолодші пиття, Поїдались розкішніші страви, І котилось щодень безтурботне життя На могилах дідівської слави (Граб., І, 1959, 172); Треба вибирати строки, коли рослини мають високу поживність, дають значний урожай і добре поїдаються тваринами (Хлібороб Укр., 4, 1965, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 831.