ПОЇ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся. Док. до ї́житися 4; зщулитися. Геннадій.. витяг термометр: тридцять шість і чотири. Мерзлякувато поїжився; ліг на дивані, сховавши голову під ковдру; його тіпала лихоманка — морозило плечі і водночас обсипало гарячими іскрами (Вол., Місячне срібло, 1961, 109); Ковальов уявив собі, що буде, коли не витримає статор, і аж поїжився (Собко, Біле полум’я. 1952, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 831.