ПОЇ́ЛКА, и, ж. Посудина або пристрій для напування свійських тварин, птиці і т. ін. Для птиці влаштовують поїлки, які складаються з горщика, наповненого водою і поставленого догори дном на тарілці (Довідник сіль. будівельника, 1956, 330); За день до виставлення вуликів на пасіці влаштовують поїлку для бджіл (Бджільн., 1956, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 832.