ПО-ЛИ́ЦАРСЬКИ, присл. Те саме, що по-ли́царському. Ви так по-лицарськи говорите про жінок-критиків, що після сього якось рука не здіймається писати щось критичного проти Вас (Л. Укр., V, 1956, 126); Данькові здалося, що відмовитись тепер від гри було б не по-лицарськи (Гончар, І, 1959, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 70.