ПО-МО́ЄМУ.
1. присл. Відповідно до моїх поглядів, думок, звичаїв і т. ін. [Вівдя:] Щоб мій чоловік та не робив по-моєму? (Кроп., II, 1958, 127); — Газдо,.. беріть дев’яносто і скидайте дрова. То буде і не по-вашому, і не по-моєму (Томч., Жменяки, 1964, 91).
2. у знач. вставн. сл. Уживається для вираження ставлення 1-ої особи до висловлюваного. Для неї, по-моєму, велика шкода, що вона не пішла на ширшу дорогу, а зачинилась у сім’ї (Л. Укр., V, 1956, 162); Як він може бути.. іноді занадто принциповим, а іноді просто безпорадним, як дитина. Тут, по-моєму, непослідовність сили волі (Тют., Вир, 1964, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 131.