ПО-МУЖИЦЬКОМУ, присл., дорев., розм. Як мужик (у 1 знач.), як мужики, за звичаєм мужиків.-Чому, — каже [панночка], — в нас не так, як в Іваненковських панів, що в їх усе по-панськи, любе й миле? а в нас усе по-мужицькому (Вовчок, І, 1955, 16); [Недоросток:] Еге, у нас же ведеться по-простому, по-мужицькому: вставати треба рано, робити до сьомого поту… (Вас., III, 1960, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 136.