ПО-МУЖИ́ЧОМУ, присл., дорев., розм. Те саме, що по-мужи́цькому. Простора, з великими вікнами, серпанковими занавісками позавішуваними, хата була прибрана не по-мужичому (Головко, II, 1957, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 136.