ПО-ПРАЗНИКО́ВОМУ, присл., розм. Те саме, що празнико́во. Робоч навіть накупив співучих пташок, щоб у домі було веселіше; червоних скатерок і кришталевих шклянок, щоб ото більш по-празниковому було (Вовчок, Вибр., 1937, 113); Дівчата, хлопці, музики, шум, регіт, жарти — все було якось по-празниковому (Н.-Лев., II, 1956, 30); Виходили зустрічати князя. Хто був ще не цілком по-празниковому вбраний, тому давали нагая (Хотк., І, 1966, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 224.