ПО-РУ́СЬКОМУ, присл., рідко.
1. Те саме, що по-росі́йському. — Глаша — славна дівчина і по-руському вміє добре говорити (Мирний, IV, 1955, 345); Учень, мабуть, бажаючи уникнути відповіді на запитання, як буде по-руському слово «шварц», несподівано сказав: — А я щось знаю! (Панч, В дорозі, 1959, 53).
2. зах. Українською мовою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 295.