ПО-СОЛДА́ТСЬКОМУ, присл. Як солдат, як солдати. Іван прискочив до його, впав химерно на одно коліно, притулив два пальці до козирка і крикнув по-солдатському (Н.-Лев., III, 1956, 322); Похмурі, зарослі, стояли [офіцери-білогвардійці], виструнчившись по-солдатському, всім своїм виглядом показуючи, що вони тут не командири, а лише прості номери (Гончар, II, 1959, 389); Коли Василеві родичі і знайомі почали заходити в палату, Микола підвівся з ліжка. Він по-солдатському підтягнувся, обсмикнув піжаму і, привітавшись, звернувся до Василя (Хижняк, Невгамовна, 1961, 204); // Як у солдатів, за звичаєм солдатів. [Горлов (до Мирона):] Роби, що хочеш. У мене все по-простому, інтелігентщини не терплю, все по-солдатському (Корн., II, 1955, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 352.