ПО-СІЛЬСЬКО́МУ, присл. Як у селі. Незабрукована, по-сільському курна й тиха, з міською назвою — Нижньобульварна — вулиця губилася в прибережних бур’янах (Дмит., Обпалені.., 1962, 35); // Як роблять селяни; як заведено серед селян, як часом властиво селянам і т. ін. Відра були повні; взяла [Марія] їх через плече, по-сільському, й пішла легко на сходи (Тудор, Народження, 1941, 6); Павлина знає тільки отого трохи вайлуватого, по-сільському несміливого ясноволосого хлопця (Вільде, Сестри.., 1958, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 329.