ПРАБА́ТЬКІВЩИНА, и, ж. Найдавніше місце поселення певного племені, народу або території поширення тієї чи іншої породи тварин, сорту рослин і т. ін. Прабатьківщиною стародавніх індоєвропейців на Сході (хеттів, аріїв та ін.) можуть бути райони, де найраніше відбулось одомашнювання коня і де було розвинене конярство (Наука.., 2, 1971, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 497.