ПРА́ВИЛЬНИЙ, а, е.
1. Який відповідає дійсності; істинний. — Треба при кожній нагоді роз’яснювати трудящим масам нашу більшовицьку програму, нашу єдино правильну лінію в революції (Головко, II, 1957, 465); Індустріалізація країни і колективізація сільського господарства, культурна революція були єдино правильним шляхом, ідучи яким партія і трудящі маси побудували соціалізм (Ком. Укр., 4, 1970, 8); // Справедливий. Величезним завоюванням Великої Жовтневої соціалістичної революції є правильне розв’язання в нашій країні національного питання (Ком. Укр., 10, 1966, 4); — Чули правильний закон? — загорлав Денисенко. — Ніхто не має права зачепити нашу подвірну, хутірську чи відрубну землю (Стельмах, II, 1962, 134); // розм. Хороший, справедливий (про людину). — А батько таки справді в нас — правильні. Даремно не будуть [бити]! (Головко, II, 1957, 253).
2. Який відповідає встановленим правилам, нормам. Широке і правильне застосування мінеральних добрив у поєднанні з органічними забезпечить різке підвищення врожайності всіх культур сівозміни (Ком. Укр., 11, 1963, 58); Правильні сівозміни є однією з основ високої культури землеробства (Хлібороб Укр., 2, 1967, 6).
3. Безпомилковий. Не раз, заблудившися, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний напрям (Донч., II, 1956, 44); — Він не має сумніву, що життя його стовідсотково правильне, дистильоване, бездоганне (Гончар, Тронка, 1963, 112).
4. Який відбувається через певні проміжки часу; регулярний, ритмічний. Правильне биття серця.
5. Який задовольняє правила пропорції і симетрії. З делікатної хорошої дитини виросла висока, гнучка, з правильними рисами лиця панна (Кобр., Вибр., 1954, 89); Обличчя з високим чолом,.. правильний ніс і випещені шовковисті вусики — все було в ньому гармонійним і витонченим (Тулуб, В степу.., 1964, 79).
Пра́вильний дріб — дробове число, чисельник якого менший за знаменник; Пра́вильний трику́тник (чотирику́тник, многоку́тник і т. ін.) — трикутна (чотирикутна, многокутна і т. ін.) фігура, всі сторони якої рівні між собою. Перед очима на масиві випливає правильний, мов під шнур вирізаний, темно-зелений чотирикутник високої листатої кукурудзи (Вол., Сади.., 1950, 203).
ПРАВИ́ЛЬНИЙ, а, е, спец.
1. Прикм. до прави́ло. Правильна чавунна плита.
2. Признач. для правлення (див. пра́влення4). Гарячокатані прутки перед розрізанням повинні піддаватись випрямленню на прави́льних верстатах (Технол. різального інстр., 1959, 76).
3. у знач. ім. прави́льний, ного, ч. Солдат-артилерист у гарматній обслузі, який спрямовує ствол гармати за допомогою прави́ла (у 5 знач.). Низенький, щуплявий прави́льний з другої батареї гикав, затуляючи рота обома руками (Перв., Опов., 1970, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 503.