Що oзначає слово - "практичний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРАКТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до практики (у 1-3 знач.); пов’язаний з життям і діяльністю людини. Ви розумієте, що я не «страха ради» роздумую, а ради практичних причин, я б не хотіла зв’язати собі руки більш, ніж они вже зв’язані (Л. Укр., V, 1956, 161); В очах Стефка, який на весь цей похід дивився чисто з практичного погляду, Владко і Начко були неминуче потрібні (Фр., VI, 1951, 141); Хотілось записати все, що може згодитися в дальшій практичній роботі, зафіксувати на папері те цінне, що за повсякденними турботами могло забутися (Добр., Тече річка.., 1961, 3); .. практична діяльність людини мільярди разів повинна була приводити свідомість людини до повторення різних логічних фігур, щоб ці фігури могли набути значення аксіом (Ленін, 29, 1972, 160); Найбільшу популярність і практичне застосування набули в сільському господарстві плівкові матеріали з поліхлорвінілу, поліамідів та поліетилену (Рад. Укр., 1.VIII 1959, 3; ) // у сполуч. із сл. вага, значення, мета, цінність і т. ін. Пов’язаний із життєвими, реальними потребами, можливостями; важливий для життя. [Крицький:] Який же практичний результат мого непрошеного візиту до вас? (Л. Укр., II, 1951, 18); Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (Рильський, IX, 1962, 125); Музиканти завзято дмухали в свої труби.. Вони знали, що поставлені тут генералом не ради того, щоб когось розважати, а з цілком практичною метою: допомагати саперам своїми маршами (Гончар, III, 1959, 353); Практичне значення плазунів характеризується їх живленням. Вони знищують велику кількість шкідливих комах та гризунів і дають цим певну користь (Вісник АН, 2, 1971, 59); // у сполуч. із сл. порада, допомога і т. ін. Потрібний, корисний комусь для здійснення чогось на практиці. Не знаю, які поради практичні можу Вам дати про те, що слід би Вам робити, щоб наблизитись до Вашого ідеалу служіння людям (Л. Укр., V, 1956, 129); Велику практичну допомогу перекладачам подають.. надруковані в журналах і газетах статті, присвячені питанням перекладу (Мовозн., XIII, 1955, 77); // у сполуч. із сл. досвід, знання, навички і т. ін. Одержуваний, набутий в результаті практики, діяльності. Так багато почерпнув Юрій практичних знань від заслуженого ветерана, ніби вдруге пройшов курс в інституті (Хижняк, Невгамовна, 1961, 241); За десять років роботи на російській сцені він [М. Л. Кропивницький] набув величезного практичного досвіду (Минуле укр. театру, 1953, 28).

2. Який безпосередньо здійснює яку-небудь справу, керує ким-, чим-небудь. Практичний центр керівництва повстанням.

3. у сполуч. із сл. заняття, навчання і т. ін. Який є практикою (у 4 знач.), пов’язаний із застосуванням, закріпленням якихось знань, навичок на практиці. Під час практичних занять десь в степу чи на дослідних ділянках можна було поговорити [з учителями] про все відкрито (Гончар, Таврія, 1952, 76); — Корабель цей — для учнів морської школи. Вони вийшли в практичне плавання (Ю. Янов., II, 1958, 78); Для посадки картоплі й овочів квадратно-гніздовим способом організоване практичне навчання людей (Рад. Укр., 3.III 1954, 1).

4. Пов’язаний із застосуванням на практиці знань у галузі якої-небудь науки. Ся практична метеорологія хутко стане зовсім моєю манією, та я й сама, як той барометр, то падаю, то здіймаюсь духом відповідно станові погоди (Л. Укр., V, 1956, 389); В практичній рентгенографії [металів] користуються переважно методом полікристала (порошку), бо саме в полікристалічному стані метали і сплави використовуються на практиці (Рентгеногр. мет., 1959, 268).

5. Який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах (про людину); діловитий. Він був поміркована, статковита й практична людина (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Людина [Андрій Маркович] занадто практична, ретельно акуратна, хитренька (Вас., II, 1959, 78); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня, сіла б із ним в каючок, якби і її не штовхало.. жадання торкнутися чогось заборонного, звідати незвіданого? (Гончар, Тронка, 1963, 243); // у сполуч. із сл. розум, голова і т. ін. Власт. такій людині. Батько Обринський і мати були більше.. до землі прив’язані люди, особливо він визначався практичним.. розумом (Коб., III, 1956, 12).

6. Вигідний, зручний для кого-, чого-небудь. — Гроші дурно лежать, дармують і не дають ніякої користі, ні навіть процентів. — Це діло не практичне: треба робити так, щоб гроші плодили гроші (Н.-Лев., III, 1956, 380); Практичний одяг; Практичний колір.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 514.