Що oзначає слово - "праотець"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРА́ОТЕ́ЦЬ, пра́отця́, ч., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. Кращі картини з батькового флігеля дочки попереносили до себе.. У батька зостався на стіні тільки праотець Ноє з трьома бородатими синами (Н.-Лев., І, 1956, 376); [Матушка гуменя:] Покаравши наших праотців гріхом смертельним, він [бог] не пожалів свого сина єдинородного, щоб слобонити [звільнити] мир від того гріха (Мирний, V, 1955, 74); // тільки мн. Предки. — Моїх синів враги прогнали, ..Невірні гнізда позвивали, Де наші праотці жили! (Граб., І, 1959, 525).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 516.