Прашпорт, та, м. Испорч. вм. пашпорт. Паспортъ. Перестріва його на дорозі становий… «Прашпорт є?» — Ні, нема. — «Як же ти без прашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь». Рудч. Ск. II. 161. Узяв вовчий прашпорт. Его выгнали. Ном. № 10402.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 403.