ПРЕА́МБУЛА, и, ж.
1. Вступна частина якого-небудь важливого документа — законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини чи підстави його проголошення, укладення і т. ін.
2. жарт. Вступ до чого-небудь. Куди там! Старий.. тільки договорював преамбулу. Він аж тремтів, знайшовши вдячного слухача (Ю. Янов., І, 1954, 132); Оцю преамбулу, сказать, Ми пишемо свідомо, — Щоб вам докладно показать, І хто ми є, і що ми (Воскр., З перцем!, 1957, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 524.