ПРЕПАРШИ́ВИЙ, а, е, розм. Дуже паршивий (у 2 знач.); гидкий, мерзенний, огидний. Раз підійшла циганка, та препаршива собі на лихо, мов старець (Кв.-Осн., II, 1956, 405); — Що й казати: препаршива у мене посада (Тулуб, В степу.., 1964, 329).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 539.