ПРЕЩЕ́ДРИЙ, а, е. розм. Дуже щедрий. Країно рідна! Хай тобі дощі Несуть свою прещедру благостиню, Хай сонце свій золочений рукав, Як мати, над тобою простирає, Щоб ти жила, щоб ти росла й цвіла На радість нам, і дітям, і нащадкам! (Рильський, II 1960, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 549.