Прибагати, га́ю, єш, сов. в. прибагти и прибагнути, ну, неш, гл. Имѣть, возымѣть странное желаніе. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 405.
Що oзначає слово - "прибагати"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.