ПРИБО́ЄЦЬ, о́йця, ч., діал. Пробій. Обережний дядечко хитро приладнає на сінешніх дверях клямку: зачиняй за собою двері, а клямка зовні сама заходить на прибоєць, і хто не підійде до порога, бачить, що нікого нема дома (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 560.