ПРИБУ́ТОК, тку, ч.
1. Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. Гроші [на будівництво читальні] має збирати Павло Гаєвий.. При читальні закладають крамницю, а прибутками цеї [цієї] крамниці сплачуватимуть ті гроші (Март., Тв., 1954, 279); — Сім тисяч чистого прибутку річно, — голосно міркував Ремо (Досв., Гюлле, 1961, 86); У виробничій практиці чистий доход підприємства називається прибутком (Хлібороб Укр., 12, 1965, 33); // Доход капіталістів, джерелом якого є додаткова вартість. Американський монополістичний капітал, що розбух на дріжджах воєнних прибутків і гонки озброєнь, захопив найважливіші джерела сировини, ринки збуту і сфери прикладення капіталу (Програма КПРС, 1961, 27); Робітники вболівали за ці підприємства, дарма що чимало жил повитягали з них капіталісти, чимало за своє життя вони тут сажі наковтались ради чиїхось прибутків (Гончар, III, 1959, 425); // Доход державних підприємств у соціалістичному суспільстві. [Марія:] Нам не досить, щоб гідростанція працювала. Треба, щоб вона ще й прибутки давала. Адже гроші ми вклали в неї немалі! (Лев., Марія, 1953, 33); Значно збільшилася питома вага прокату з низьколегованого та якісного металу, рентабельність якого значно вища. Найвищий прибуток мають металургійні заводи «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь» (Ком. Укр., 8, 1958, 24); // від чого. Додатковий доход державного підприємства, колгоспу і т. ін. від якого-небудь виробництва. Колгосп мав від ставу чималий прибуток (Мокр., Сто.., 1961, 7); В цілому в області прибутки від садівництва вже досягли двох мільйонів карбованців (Хлібороб Укр., 9, 1968, 30).
2. Доход, одержуваний від якого-небудь роду діяльності, справи і т. ін. Може, і оцей кінотеатр прибере [Аркадій Павлович] до своїх рук і матиме нові прибутки (Шиян, Баланда, 1957, 221); Прибутки від господарювання настільки зросли, що Купріян став схожим на доброго фермера (Тют., Вир, 1964, 414); Корзини дід плів давно, завжди, але зараз, було видно, вони стали його основною, а може і єдиною статтею прибутку (Мушк., День.., 1967, 55); // Доход від торгівлі або перепродажу; бариш. Поскріб [видавець] голову, вилаявся скільки разів й махнув рукою, залишивши сподіванки на які-небудь прибутки од книги (Вас., І, 1959, 346); Остап планував: сяк-так випасти можна буде [телицю] і без толоки — по шляху та по межах. А восени продати можна з прибутком (Головко, II, 1957, 398); Випростався чоловік, болючим і презирливим поглядом зміряв баришника, який чекав свого прибутку (Стельмах, І, 1962, 179).
3. Приріст, збільшення чого-небудь. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку (Барв., Опов.., 1902, 277); Хлопець швидко відчиняє кошару, і місячне сяйво освічує зеленкувате бісівське око змученої, одразу похуділої вівці, а біля її ніг вовтузиться чорна грудочка — перший прибуток нового господаря (Стельмах, II, 1962, 347); Виходячи з чужого двору, так і норовив [сусід] що-небудь украсти: хоч поламане колесо, хоч залізяки шматок, — все ж таки прибуток господарству (Тют., Вир, 1964, 173); * Образно. [Xрапко:] Це вже прибуток, справжній прибуток [син], а дочки — то… (Махає рукою, задумується) (Мирний, V, 1955, 122); // перен., розм. Будь-яка вигода, користь. Що ж Марина повинна робити, щоб на неї не задивлялися?.. Та й який з того прибуток, коли її будуть обминати? (Мирний, IV, 1955, 231); [Монтаньяр:] Невже гадаєш ти, що є прибуток якийсь товаришам з твоєї смерті? (Л. Укр., II, 1951, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 564.