ПРИБІ́ДНЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прибідни́тися, прибідня́тися. Каламутна і чорна душа Поцілуйка виходила з гри в прибіднення, і в голосі його холодним металом заскреготіла погроза (Стельмах, Правда.., 1961, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 558.