ПРИВА́БНО. Присл. до прива́бний. Вона прагнула швидше пізнати на ділі те життя, описане так привабно в книжках (Л. Укр., III, 1952, 663); Дівчина привабно мініатюрною рукою простягла йому кілька свіжих степових осінніх квітів (Ле, Мої листи, 1945, 93); Я порішив познайомитися з тим таємно-цікавим і привабно страшним відділом літератури, яку звуть у нас підпільною, нелегальною (Хотк., І, 1966, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 567.