ПРИВА́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. прива́бний. Так мені жалко моїх колишніх ранків, вони мали для мене стільки привабності, стільки поезії (Коцюб., III, 1956, 131); Сонячний осінній день показував у всій привабності чари природи (Хижняк, Тамара, 1959, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 567.