ПРИВЕСТИ́СЯ, еде́ться; мин. ч. привело́ся; док., безос., з інфін., розм. Те саме, що дово́дитися 1. Так і не привелося Хомці десятникувати (Мирний, IV, 1955, 214); — Приведеться в Чигирин потрапити, будеш гостем дорогим (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 443).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 571.