ПРИГАСА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. пригаса́ти. Згадався день в легкім тумані Над плесом тихої ріки; В липневім сонця пригасанні Йшли з батьком друзі-юнаки (Мас., Сорок.., 1957, 468); Поет формується постійно, він ніколи не постає перед нами у вигляді застиглому, він має право і на творчий спалах і на якесь пригасання (Літ. Укр., 24.ХІ 1967, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 586.