ПРИ́ГИНЦІ, присл., розм. Пригинаючись, нахилившись. Я знову помітив Олю, коли вона кинулась до кулемета, де був лейтенант. Дівчина підбігла до нього пригинці, скочила в неглибокий шанець (М. Ол., Чуєш.., 1959, 54); Торчин злетів з коня, ..миттю схопився і пригинці побіг за дерева (Загреб., Диво, 1968, 415).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 588.